Розмова з Аліною Галай, Членкинею Ради НМРУ
Ми продовжуємо рубрику #Нашілюди_НМРУ, в якій ми будемо розказувати про всіх дотичних до творення нашої молодіжної платформи чий непосильний вклад об’єднює активну та ініціативну молодь навколо ідеї захисту прав та інтересів молоді, створенням умов для самореалізації та покращення життя громади. #Нашілюди_НМРУ – це сьогодення та майбутнє України!
Аліна, розкажи, будь ласка, про молодіжну організацію, в якій ти розпочинала волонтерити? Які були твої основні обов’язки?
Мало хто про це знає, але свій шлях в громадській активності я розпочала ще в школі, ставши президенткою шкільного самоврядування. Це було доволі весело, оскільки до цього я була достатньо невпевнена в собі людина та мала багато комплексів. За цих два роки я дуже змінилася і стала лідеркою, яка кардинально змінила шкільне самоврядування. Оскільки я йшла проти системи, за що мене недолюблювали вчителі та директор. Закінчивши школу, протягом двох курсів університету, я загострила свою увагу на навчанні. Вже на третьому курсі стався переломний момент в моєму житті, саме тоді моя подруга запропонувала подати заявку на короткостроковий Еразмус-проєкт у Франції. Спочатку я отримала відмову, а згодом мені зателефонував керівник організації “Альтернатива-В” та повідомив про те, що в мене таки є чудова можливість поїхати на обмін. Цей обмін став точкою відліку в моєму житті.
Перед поїздкою я попросила своїх знайомих взяти камеру, щоб побачити Францію і з цього моменту я усвідомила, що з мене не вийде економіст, зрозумівши, що я – творча особистість. На молодіжному обміні я провела найпрекрасніші три тижні у своєму житті. Я входила в групу по комунікаціях, для якої створювала відео. Після повернення з проєкту я почала брати активну участь в житті організації, навіть створювала постери для одного з проєктів – “Camp America”. До речі, я також подавалася на даний проєкт, але, на жаль, не пройшла, бо не дали візу. Пізніше я продовжила брати участь в навчальних поїздках до Німеччини. Спочатку як просто учасниця, згодом – як кемп-лідерка на таборі від IBG.
Відомо, що свої перші кроки в адвокації ти зробила через проєкт “Checkай інфо”. Поділися, будь ласка своїм досвідом та розкажи з чого все розпочалось.
Я пам’ятаю цей момент, коли я була в Брюсселі й голова Альтерантиви-В запропонував податися на “Youth4Change Camp”, який проходив у Дніпрі. Під час табору в групах ми працювали над різними темами, дослівно не пам’ятаю назву нашої групи, але точно ми працювали над темою медіаграмотності, критичного мислення. Я дуже вдячна нашій менторці за поштовхи та віру в нас. Наприкінці табору ми презентували свій власний проєкт. Спочатку ми не знали як краще за все висвітлити актуальність теми. Розв’язанням цієї проблеми став експеримент за участі учасників табору. Ми подали не зовсім правдиву інформацію, що пляшка води, яка стоїть в кожному з номерів коштує 20 гривень. Водночас домовилися з хлопцями-логістами, які щоранку були на реєстрації, розставити на різних локаціях листки з інформацією, що учасникам табору необхідно розрахуватися зі всіма заборгованостями перед виїздом з готелю. Підписуючи бланк, учасники підтверджували, що ознайомилися з даною інформацією та надали свою згоду на відповідні правила. Учасники табору навіть ставили відмітки хто та скільки пляшок взяв, при цьому тільки 1 людина зі ста запитала в менторів чи це дійсно необхідно робити. Наш проєкт отримав досить не однозначну назву “Checkай інфо”. Гра слів, що означає “перевіряй інформацію” від англійського дієслова “check” або ж чекай (очікуй) на правду. Разом зі своїм колегою ми стали лідерами цього проєкт. Вже згодом, ми подалися на субгрантинг інформаційно-адвокаційних кампаній “Youth Impact” від НМРУ та отримали фінансування на реалізацію нашої ідеї. Відверто кажучи, це був мій перший власний проєкт. Наша команда зуміла об’єднати міста з різних куточків країни з метою покращення власних навичок критичного мислення: Маріуполь, Торецьк, Кам’янець – Подільський, Київ, Острог. Протягом лекцій, ми ознайомлювали молодь з темою інформації, медіаграмотності та критичного мислення, розглядали теми фейкових новин, надавали інструменти перевірки різних типів новин (текст, фото, відео). Сумарно 144 людини, які прийшли до нас на лекцію, вже стали хорошим початком для суспільних змін. Тим паче, протягом проведення лекцій, критичне сприйняття інформації учасниками суттєво зросло. Також, в рамках цієї ініціативи я зробила свої перші кроки в адвокації. Моя адвокація полягала в поданні пропозиції в Міністерство освіти і науки України про затвердження курсу “Основи критичного мислення” як факультативного для учнів усіх шкіл, не зважаючи на їх профіль або спрямування. Саме після цього проєкту я краще познайомилася з НМРУ, а також стала активно долучатися до інших цікавих ініціатив.
Ти часто долучилася до популяризації Цілей сталого розвитку разом з членськими організаціями як членкиня Ради НМРУ. Розкажи як це було і що тобі найбільше запам’яталося? Чим для тебе особисто важливе досягнення цілей сталого розвитку?
Одразу складно сказати, звідки розпочалася ця любов. Разом з НМРУ ми працювали над Цілями сталого розвитку. У хронологічній послідовності це виглядало приблизно наступним чином:
-Ми розробляли рекомендації НМРУ до Державної стратегії молодіжної політики 2030. Саме на цьому заході я познайомилася з Кларою та Енн із DUF (Національною молодіжною радою Данії), які згодом стали партнерами НМРУ. Дівчата надзвичайно професійно виконують свою роботу з популяризації ЦСР та саме від них я вперше почула про цю тему.
– Згодом було підписано меморандум про взаєморозуміння та співпрацю в рамках “SDG Partnership” між НМРУ, DUF (Данія) та YETT (Зімбабве).
– Через певний час Вадим Братчиков, Голова ВП НМРУ в м. Києві, запропонував стати волонтеркою в Станційній грі по ЦСР, де я розповідала дітям про ціль номер 7: Забезпечення та чиста енергія.
– Дуже теплим, цікавим і в той самий час корисним став для мене тренінг по ЦСР для молодіжних організацій, для якого я створювала відеоролик, а ще допомагала в оформленні презентацій.
– В робочій групі по створенню позиційних документів НМРУ про “роль молоді в імплементації ЦСР” вся інформація, яка була мною засвоєна протягом попередніх тренінгів, семінарів та інших активностях НМРУ, стала мені в нагоді при розробці відповідного документу.
– Найцікавішим кроком для мене стало створення 6 відеороликів, в яких ми розповідали про круті кейси імплементації ЦСР в діяльності членських організацій з різних куточків України. Це стало моєю особистою гордістю, адже саме в цей момент я по-справжньому зросла в створенні відеороликів, а також навчилась робити їх максимально інформативним і доступними для будь-якої молодої людини.Виринають всі іконки, малюється карта України, з’являються позначки, які згодом переходять в людей. В кожного своя історія та крутий приклад: додаток з Черкас для відслідковування дорожніх ям в місті, культурні ініціативи з Івано-Франківська, мега-класні речі по темі гендерної рівності, які творять в Житомирі ГО “Паритет”. “Думати глобально – діяти локально” – саме та думка на яку тебе наштовхує кожна секунда цих відео. З цього моменту я зрозуміла, наскільки важливо всьому суспільству виконувати ЦСР. Це перш за все дозволяє формувати бренд організацій, голосно заявляти та говорити суспільству про ті маленькі кроки, які щодня невтомно роблять різноманітні громадські організації різних країн задля формування кращого світу з хорошою екологією, загальнодоступною освітою та можливостями для кожного.
Молодіжні організації – це круто. Не потрібно покладатись на уряди провідних держав світу чи світові компанії, варто почати з себе. Я особисто можу похвалитися тим, що сортую сміття, намагаюся максимально мінімізувати використання пластику, не використовувати зайву електроенергію. Я дуже рада, що можу зробити свій невеликий внесок в популяризацію ЦСР через допомогу з візуальними комунікаціями нашим членським організаціям.
З твого досвіду, чому для молодіжних організацій важливо правильно комунікувати власний бренд та як це можна робити за допомогою відеоматеріалів, графіки?
Варто розпочати з того, що більшості людей подобається, коли ідея виглядає гарно та естетично. Ми живемо у світі, де майже кожен щодня заходить в Інстаграм та бачить тисячі фотографій, які дуже схожі між собою. У цьому випадку варто поставити собі питання: “Чим саме твоя організація відрізняється від сотні інших?” Частиною НМРУ є безліч різноманітних організацій, яких зараз налічується понад 150. Тому однозначно потрібно себе запитати: “А чим моя організація краща, ніж та чи інша?” Візуальна складова у цьому випадку відіграє важливу роль. Класно і якісно пропрацьований візуал та брендинг – запорука того, що люди почнуть вас запам’ятовувати та формувати у своїй голові приблизний образ організації. Побачивши знайомі кольори під час гортання стрічки Інстаграму чи Фейсбуку, одразу спадає на думку: “О, я вже десь бачив/ла ці кольори, потрібно продивитись останні новини цієї організації. Однозначно буде цікаво!”
Необхідно зазначити, що в наш час люди, особливо тінейджери, перенасиченні інформацією та різними візуальними образами. Нам (молодіжним організаціям) потрібно бути ближче до цільової аудиторії, а ще говорити мовою молоді. У створенні контенту потрібно відштовхуватися від цільової аудиторії, і вже відповідно до цього формувати власний брендинг. Лише зображеннями з логотипами не обійтися. Аудиторія з часом втомлюється та втрачає інтерес до одноманітних фото та лонгрідів. Великою перевагою до візуального вигляду сторінки вашої організації стане використання коротких відеоматеріалів. Серед основних аспектів, на яких варто загострити увагу при створенні контенту, є:
-уніфікований стиль;
-стислі та лаконічні пости;
-нетривіальні шрифти.
Трошки більше про шрифти: для всіх молодіжних організацій тут класно підійдуть “гротескні” шрифти, тобто не типовий Times New Roman, а більш сучасні. Щодо кольорів, тут потрібно дивитись про що говорить ваша організація. Шрифт, колір, загальна композиція – кожна із цих складових має свою роль. Коли ви працюєте з великим обсягом інформації та готуєте для читача лонгрід, поставте себе на місце підлітка, запитайте себе що для вас буде цікаво і як це має виглядати. Інформацію можна подати у формі короткого відео, вебінару чи інтерв’ю. Молодіжним організаціям варто заявляти про себе та розповідати про свою діяльність, все це здійснюється у зрозумілому для публіки форматі. Тільки так можна сформувати ком’юніті однодумців. Про що розказувати? Розповідати про команду, особливості роботи, круті проєкти, ідеї та ініціативи. А знаєте, мені особисто дуже приємно назвати нас (НМРУ) “тренд-сеттерами” серед національних молодіжних рад різних країн. Ми звичайно не Європейський молодіжний форум, але круто бачити, коли гортаєш стрічки інших молодіжних структур, що схожий візуал та ідеї ми вже використовували в себе.
