Сьогодні, 24 лютого 2026 року, ми відзначаємо чотири роки з дня повномасштабного вторгнення в Україну – дня, який назавжди змінив життя та майбутнє цілого покоління українців.
Для молоді по всій країні це не проста дата в календарі. Це відображення чотирьох років стійкості перед обличчям безпрецедентних викликів.
Щороку тисячі людей гинуть через цілеспрямовані атаки на школи, лікарні та житлові будинки.
Понад 1,6 мільйона українських дітей та молоді залишаються на тимчасово окупованих територіях або були незаконно депортовані. Багато з них піддаються примусовій асиміляції та мілітаризації через державні рухи російської федерації, такі як «Юнармія», спрямовані на підготовку українських підлітків до війни проти власної країни.
Молоді активісти, громадські лідери та журналісти також стали прямими об’єктами репресій. Так, зокрема, кримськотатарський активіст Аппаз Куртамет, який став наймолодшим політичним в’язнем та журналістка Вікторія Рощина, яку закатували в полоні.
Аппаз і Вікторія – не єдині молоді українці,, які зіткнулися з незаконним затриманням, катуваннями та переслідуванням за захист правди та громадянських свобод.
Водночас, руйнування Каховської ГЕС та постійні цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру України призвели до довгострокової шкоди навколишньому середовищу та гуманітарних труднощів, залишивши цілі громади без опалення, води та електроенергії під час екстремальних зимових умов. Це не побічні наслідки війни, а навмисні спроби підірвати стійкість українського суспільства, та перетворити Україну на непридатну для життя землю.
Саме тому тисячі молодих українців та українок, які мали будувати світле майбутнє нашої країни, прийняли рішення взяти до рук зброю, щоб захистити свою землю.
Однак, незважаючи на ці реалії, українська молодь не відійшла від громадського життя. Навпаки, вона активізувалася й виросла – як волонтери, молодіжні працівники, громадські активісти, місцеві радники та громадські новатори.
У всіх муніципалітетах та регіонах молоді люди активно беруть участь у формуванні та реалізації планів відновлення, підтримують внутрішньо переміщені громади, протидіють дезінформації та беруть участь у відбудові, яка виходить далеко за рамки фізичної інфраструктури. Вони спільно створюють більш інклюзивні, відповідальні та стійкі громади, а також закладають основи для демократичного та мирного майбутнього на якісно новому рівні.
Молоді діячі культури сьогодні творять сучасний український контент і впевнено несуть його у світ: на міжнародні кінофестивалі, мистецькі виставки та культурні платформи, де він отримує визнання й нагороди. Наші молоді науковці здійснюють проривні дослідження у різних галузях, досягаючи найвищих вершин і формуючи майбутнє науки. Молоді спортсмени тренуються в умовах воєнної реальності, але попри це гідно представляють Україну, виборюючи призові місця на міжнародних змаганнях різного рівня. Усе це – переконливий доказ того, що ми, молоді українці, заслуговуємо на те, щоб нас чули, щоб із нами рахувався світ, гідні виборювати своє щастя і, понад усе, – гідні жити.
Для України участь молоді у житті країни – це не лише політичне прагнення, а й умова національної стійкості, відновлення та довгострокової стабільності. Тому вагома участь молоді в управлінні, відбудові та розбудові миру має бути визнана та підтримана на всіх рівнях – місцевому, національному та європейському.
У цей день ми висловлюємо щиру вдячність Європейському молодіжному форуму, Національній молодіжній раді Німеччини, Національній молодіжній раді Данії та Національним молодіжним радам інших північних і балтійських країн, Національним молодіжним радам країн Східного Партнерства, Національній молодіжній раді Кіпру, Національній молодіжній раді Італії, Дорадчій раді з питань молоді при Раді Європи та всім іншим міжнародним партнерам, які стоять пліч-о-пліч з Україною та її молоддю. Ваша постійна підтримка – це спільний захист демократичних цінностей та людської гідності через солідарність, що лежить в основі європейського майбутнього України.
Ми закликаємо міжнародну спільноту не звикати до цієї війни. Підтримка української молоді має залишатися сталою та невід’ємною складовою процесу європейської інтеграції України, зокрема через забезпечення доступу до освіти, мобільності та програм відновлення, що дозволяють молодому поколінню не лише протистояти викликам сьогодення, а й брати активну участь у процесах відновлення, демократичного врядування та миротворення як лідери змін для наступних поколінь.
Національна молодіжна рада України залишається відданою демократії, участі та відбудові нашої країни. Кожен голос має значення. Кожне життя має значення. Разом ми побудуємо майбутнє, за яке боремося сьогодні.
